Підзорна труба — це один з найдавніших оптичних приладів. Як колись, так і в наш час її використовують для спостереження за небесними тілами, навігації під час морських подорожей та вивчення об'єктів, що знаходяться на великій відстані. Перша підзорна труба, цікаві факти про яку зафіксовані в історичних джерелах, з'явилася на початку XVII століття. Винахідником пристрою був Ганс Ліпперсгей. А видатному астроному Галілею вдалося суттєво його посилити. З часом конструкція труби вдосконалювалася, а призначення ставало більш різноманітним.
Будова підзорної труби: головні особливості
Зорові труби відрізняються типами оптичної системи. Їх базова конструкція містить такі складові:
- об'єктив — передня лінза, яка збирає світло та створює зображення;
- окуляр — лінза або система лінз, зі збільшувальними властивостями;
- фокусувальний механізм — з його допомогою налаштовується чіткість зображення;
- корпус — захищає оптичну систему від пошкоджень та забезпечує зручність користування.
Основні оптичні характеристики зорових труб включають в себе кратність збільшення, діаметр об'єктива (апертуру), ширину поля зору та розмір вихідної зіниці. Кратність збільшення — це один з найважливіших параметрів роботи оптичної системи. Він показує у скільки разів більшим стає предмет, за яким спостерігають. Великий діаметр об'єктива гарантує чітке і яскраве зображення, адже так фронтальна лінза захоплює більше світла. Це також стосується і діаметру вихідної зіниці. Особливо актуальними ці характеристики є для людей, що користуються зоровою трубою при недостатньому освітленні.
Від діаметра вихідної зіниці також прямо залежить роздільна здатність зорової труби. Ця характеристика визначає наскільки чітко можна побачити окремі деталі об'єктів, за якими ведеться спостереження.
Надійна та ефективна оптична конструкція дає змогу застосовувати підзорні труби у багатьох сферах. Ними користуються астрономи, не лише любителі, а й науковці. Моряки, за допомогою цього обладнання можуть побачити інші судна, наближення берегової лінії, скелі та інші потенційно небезпечні об'єкти. Також підзорні труби є у спорядженні військових, рятувальників, орнітологів, мисливців та туристів.
Види оптичних систем у зорових трубах
Принцип дії підзорної труби та кількість у ній лінз залежить від типу оптичної системи, якою оснащений прилад. Виділяють три основні категорії зорових труб:
- рефракційні;
- рефлекторні;
- катадіоптричні.
У рефракційному різновиді оптичного обладнання для фокусування світла застосовуються лінзи. Велика фронтальна — міститься в об'єктиві. Окуляр складається з однієї або кількох лінз. Через об'єктив проходить світло, заломлюючись під певним кутом та створюючи зображення. Окуляр збільшує його до потрібних розмірів.
У рефлекторній трубі світло заломлюється з допомогою дзеркал. Головне дзеркало заломлює його до точки фокуса, а вторинне дзеркало відбиває на окуляр, що збільшує зображення. Така система широко використовується у телескопах.
Катадіоптричні види підзорних труб є комбінованим варіантом, що містить лінзи і дзеркала. Прилади з такою конструкцією є досить рідкісними та дорогими. Найчастіше сучасні моделі зорових труб оснащені оптичною системою на основі лінз. HD лінзи виготовляють зі спеціального оптичного скла, що має високу щільність. Їх продумана геометрія здатна мінімізувати спотворення.
Підвищити ефективність зорових труб допомагають вмонтовані у конструкцію призми. Така будова дає можливість бачити зображення ясно та чітко на значній відстані, без суттєвого звуження поля зору. Існує два основних типи призм: Porro та Roof. Обидва різновиди є якісними та надійними, однак перевагою призми Roof є те, що її конфігурація дозволяє робити оптичні прилади більш компактними.
Таким чином, підзорні труби на основі лінз, є універсальними та потужними оптичними приладами, що мають широку область застосування.
